КАФЕДРА КРИМІНАЛІСТИКИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЮРИДЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

  • 12.
  • 11.
  • 2012

Викладання криміналістики у юридичних навчальних закладах України було запроваджено ще у 1910 р. на юридичному факультеті Імператорського Харківського університету. З 1920 р. з часу заснування Інституту народного господарства (надалі Харківський юридичний інститут, нині Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого) розпочинається викладання предмета криміналістики у рамках дисциплін судової медицини та кримінальної техніки.

 

Проф. М.С. Бокаріус

У цей період курс «Техніка розслідування злочинів» викладається відомим професором М. С. Бокаріусом. Фундаментальні праці професора М. С. Бокаріуса, першого директора Обласного кабінету науково-судової експертизи (нині – Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса), заклали основи виникнення предмета криміналістики та її досліджень в Україні.

Певний період техніку розслідування злочинів викладають співробітник прокуратури України Є. М. Євгенів-Тіш (до 1935 р.), а надалі науковий співробітник Інституту науково-судової експертизи О. А. Єлісєєв.

У 1936 р. у складі Інституту радянського будівництва та права було створено кафедру судового права (завідувач кафедри – професор М. М. Гродзінський), що забезпечує викладання курсу «Техніка розслідування злочинів (криміналістика)».

У 1939 р. була організована кафедра криміналістики, яку очолював до 1941 р. відомий вчений у галузі судової медицини та криміналістики, професор М. М. Бокаріус (молодший).

У повоєнний період самостійної кафедри криміналістики на початку не було. Передумови для формування кафедри криміналістики створювалися у період існування однойменної секції у складі кафедри кримінального права, процесу та криміналістики. Необхідність розробки теоретичних проблем техніки, тактики та методики розслідування злочинів вимагали підготовки наукового потенціалу, активізації навчального процесу.

Створення самостійної кафедри криміналістики належить до 1952 р., коли вона виділилася зі складу кафедри кримінального права, процесу та криміналістики. Кафедру очолив В. П. Колмаков, який водночас був директором Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса. З 1957 р. протягом тривалого періоду кафедрою криміналістики керував професор О. Н. Колесніченко, а з 1982 р. по 1996 р. кафедру очолила професор В. О. Коновалова. З 1996 р. до теперішнього часу кафедрою криміналістики завідує професор В. Ю. Шепітько.

У різні роки на кафедрі криміналістики працювали висококваліфіковані спеціалісти: відомі вчені, професори М. М. Бокаріус, О. Н. Колесніченко, В. П. Колмаков, Г. А. Матусовський, М. В. Салтевський; доценти В. Є. Богинський, В. З Багінський, Н. Г. Брітвіч, А. М. Городиський, В. А. Князєв, Б. М. Коврижних, В. С. Комарков, З. І. Митрохіна, І. Д. Найдіс, В. А. Овечкін, В. Д. Пчолкін, В. П. Суєтнов, В. Н. Сущенко, Є. Л. Туніна, Д. В. Ушакова, І. Ф. Ясенєв.

М. М. Бокаріус народився 28 червня (10 липня) 1899 р. у м. Харкові. У 1924 р. закінчив Харківський медичний інститут. У 1938 р. М. М. Бокаріус присуджено вчений ступінь кандидата медичних наук, а в 1947 – вчене звання професора. У 1931 – 1949 роках. – директор Харківського інституту науково-судової експертизи; з 1931 – 1966 рр. – завідувач кафедри судової медицини Харківського медичного інституту, пізніше завідувач кафедри судової медицини Харківського інституту удосконалення лікарів; одночасно у 1939 – 1941 рр. очолював кафедру криміналістики та судової експертизи Харківського юридичного інституту. Основна тематика його дослідницьких інтересів – вогнепальні ушкодження та методика судово-медичних та криміналістичних досліджень. Під керівництвом М. М. Бокаріуса виконано 26 кандидатських та 4 докторських дисертацій. Опубліковано близько 200 наукових праць. Багато сил та знань було віддано М. М. Бокаріусом організації та розвитку судово-медичної служби в Україні. Упродовж кількох років він виконував обов’язки обласного судово-медичного інспектора, був завідувачем судово-медичного моргу, обласним судово-медичним інспектором НКОЗ УРСР. Серед учнів М. М. Бокаріуса був і відомий учений-криміналіст, доктор юридичних наук, професор В. П. Колмаков.

В. П. Колмаков народився 29 вересня 1913 р. у селі Велика Іня Мінусинського району Красноярського краю. У 1936 р. закінчив Свердловський юридичний інститут. У 1941 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, а 1962 р. – на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. З 1952 – 1957 р.р. В. П. Колмаков очолював кафедру криміналістики Харківського юридичного інституту. Під час Другої світової війни В. П. Колмаков був прокурором дивізії, слідчим військової прокуратури фронту, експертом-криміналістом судово-медичної лабораторії. Напрями наукової діяльності – криміналістика, судова експертиза. Приділяв значну увагу загальної теорії криміналістики (вперше у радянській криміналістиці розпочав розробку проблем криміналістичної профілактики злочинів), теорії ідентифікації (створив розгорнуту методику ідентифікації особистості). Підготував 30 кандидатів юридичних наук. Їм безпосередньо опубліковано близько 130 наукових праць. В. П. Колмаков – співавтор і редактор підручників з криміналістики (1952, 1953, 1958, 1962, 1963, 1973). Серед учнів В. П. Колмакова відомі учні, професори: Л.Є. Ароцкер, О. Н. Колесніченко, В. О. Коновалова, Г. А. Матусовський, М. В. Салтевський, В. В Тищенко, доцент В. Г. Грузкова та ін.

 

О. Н. Колесніченко народився 8 березня 1923 р. у м. Харкові. Учасник Великої Великої Вітчизняної війни. У 1948 р. закінчив Харківський юридичний інститут. Починаючи з 1951 р. працював на кафедрах кримінального процесу, криміналістики спочатку на посаді асистента, потім на посадах старшого викладача, доцента. У 1967 р. отримав ступінь доктора юридичних наук, у 1968 р. – вчене звання професора. У 1957 – 1981 роках. очолював кафедру криміналістики Харківського юридичного інституту. Напрямками наукової діяльності О. М. Колесніченка є криміналістична техніка, тактика та методика розслідування окремих видів злочинів. Він підготував 13 кандидатів юридичних наук, опублікував понад 70 наукових праць. О. М. Колесніченко – співавтор підручників з криміналістики (1958, 1962, 1963, 1973). Серед учнів професора О. Н. Колесніченко були вчені криміналісти, доценти З. І. Митрохіна, В. С. Комарков, В. П. Суєтнов, В. І. Гаєнко, В. Н. Сущенко, І. Ф. Ясенєв та ін.

На даний час на кафедрі криміналістики працюють досвідчені фахівці: завідувач кафедри криміналістики, професор В. Ю. Шепітько; професора В. О. Коновалова, В. А. Журавель, С. Ф. Денісюк; доценти В. В. Білоус, І. В. Борисенко, О. Ю. Булулуков, С. В. Великанов, В. М. Глібко, В. Г. Грузкова, А. Л. Дудніков, М. В. Капустіна, М.В. Костенко, О. В. Курман, А. Д. Марушев, О. Л. Мусієнко, В. В. Негребецький, В. В. Семеногов, Є. В. Фунікова, Г. А. Чорний, В. М. Шевчук, Ш. Ш. Ярамиш’ян; асистенти В. І. Алексійчук, В. В. Баранчук, В. В. Власенко, О. Ю. Герасименко, Є. Є. Демидова, О. М. Домашенко, І. А. Колесник, О. В. Синчук, О. В. Хомутенко, В. О. Яремчук; аспіранти Ю. Н. Ігнатенко, К. В. Латиш, К. А. Спасенко.

Навчальний процес забезпечують завідувачка методичного кабінету І. Є. Дудникова, завідувач криміналістичної лабораторії С. О. Когут, завідувачка фотокінолабораторії О. Л. Остроградська, завідувачка відеолабораторії О. І. Поклонська, а також лаборанти.

За час існування самостійної кафедри було підготовлено 72 кандидатські та 11 докторських дисертацій, спрямованих на дослідження значущих теоретичних проблем.

У період функціонування кафедри сформувались окремі наукові школи. Академік Національної академії правових наук України, Іноземний член Російської академії природничих наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор В. Ю. Шепітько очолює наукову школу, яка досліджує теоретичні концепції формування та реалізації криміналістичних засобів та інноваційних технологій у протидії злочинності, проблеми криміналістичної тактики та юридичної психології. У цьому аспекті пропонуються нові розробки науково-технічних засобів, а також тактико-психологічні прийоми та методи розслідування злочинів та судового розгляду. Професор В. Ю. Шепітько опублікував понад 300 наукових праць, серед них 58 монографій, підручників та навчальних посібників; має 6 патентів на винаходи та авторські свідоцтва, підготував 2 докторів та 22 кандидати юридичних наук.

Академік Національної академії правових наук України, заслужений діяч науки УРСР, професор В. О. Коновалова очолює наукову школу, пов’язану з розробкою теоретичних концепцій слідчої тактики, її принципів та функцій, формування тактичних прийомів розслідування злочинів. Щодо криміналістичної тактики досліджуються фундаментальні організаційно-тактичні проблеми, використання даних логіки, психології, лінгвістики на формування тактичних прийомів, моральні критерії їх застосування. Професор В. О. Коновалова видала понад 200 наукових праць, з них 42 монографії, підручники, навчальні посібники; підготувала 3 доктори та 25 кандидатів юридичних наук.

Член-кореспондент Національної академії правових наук України, професор В. А. Журавель стоїть біля джерел формування наукової школи, пов’язаної з розробкою методології криміналістичного прогнозування, побудовою інформаційно-прогностичних моделей розвитку криміналістики, окремих елементів функціональної сторони злочинної діяльності. Професор В. А. Журавель опублікував понад 80 наукових праць, підготував 3 кандидати юридичних наук.

Вченими кафедри криміналістики підготовлено цілу низку монографій: «Проблеми логіки та психології у слідчій тактиці» (В. О. Коновалова, 1970); «Організаційні та психологічні основи слідчої діяльності» (В. О. Коновалова, 1973); «Криміналістика у системі наукових знань» (Г. А. Матусовський, 1976); «Слідча тактика: принципи та функції» (А. М. Сербулов, В. О. Коновалова, 1983); Екологічні злочини: кваліфікація та методика розслідування (за заг. ред. В. О. Коновалової, Г. А. Матусовського, 1994); «Теоретичні проблеми систематизації тактичних прийомів у криміналістиці (В. Ю. Шепітько, 1995); «Обшук у системі слідчих дій (тактико-криміналістичні проблеми)» (С. Ф. Денісюк, В. Ю. Шепітько, 1999); “Економічні злочини: криміналістичний аналіз” (Г. А. Матусовський, 1999); “Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування” (В. А. Журавель, 1999); «Тактика розслідування злочинів, скоєних організованими злочинними групами» (В. Ю. Шепітько, 2000); «Версія: концепція та функції у судочинстві» (В. О. Коновалова, 2000); “Вбивство: мистецтво розслідування” (В. О. Коновалова, 2001); “Теорія криміналістичної тактики” (В. Ю. Шепітько, 2002); «Розслідування легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» (В. А. Журавель); «Допитування: тактика і психологія» (В. О. Коновалова, 2006); Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності: окремі криміналістичні методики (за ред. В. Ю. Шепітька, 2006); “Криміналістична тактика (системно-структурний аналіз)” (В. Ю. Шепітько, 2007); «Теоретичні засади класифікації запитань у криміналістиці» (Є. В. Фунікова, 2008); Розслідування крадіжок вантажів на залізничному транспорті (М. В. Капустіна, 2008); «Теоретичні засади розслідування мошенництва у сучасних умовах» (О. Л. Мусієнко, 2010); «Огляд місця події: тактика і психологія» (В. І. Алексейчук, 2011) та ін.

Наразі колективом кафедри видано підручники «Криміналістика» (з грифом МОН України – 1998, 2001, 2004, 2008 рр.), підручники «Юридична психологія» (з грифом МОН України – 2004, 2008 рр.), підручники «Судова бухгалтерія» (з грифом МОН України – 2004, 2008 рр.). Також видано підручники: «Криміналістика: криміналістична тактика та методика розслідування злочинів» (1998), «Криміналістика. Криміналістична тактика та методика розслідування злочинів» (2001), «Основи юридичної психології» (2005, 2006, 2007); авторські підручники: Шепітько В. Ю. «Криміналістика» (2010), Шепітько В. Ю. «Криміналістика: Курс лекцій» (2006, 2007, 2008, 2009, 2010).

Викладачі кафедри підготували та видали літературу довідкового характеру. Найбільш важливими в цьому відношенні є роботи О. Н. Колесніченка, І. Д. Найдіса «Судова фотографія» (1981); І. Д. Найдіса «Судова кінематографія та відеозапис» (1986); В. Ю. Шепітька «Криміналістика. Енциклопедичний словник» (2000); «Довідник слідчого» (2001, 2003, 2008, 2010); «Криміналістика. Словник термінів» (2004); В. Ю. Шепитько, В. В. Білоуса «Фіктивне підприємництво (криміналістична характеристика та програма розслідування)» (2007). Професори В. Ю. Шепітька та В. О. Коновалова є співавторами видання «Посібник із розслідування злочинів» (2000, 2008). Колективом кафедри підготовлено науково-практичні видання для дізнавачів та слідчих «Настільна книга слідчого» (2003, 2007, 2008, 2011) та «Керівництво з розслідування злочинів» (2009, 2010).

Основними напрямками наукових досліджень, що проводяться кафедрою криміналістики, є розробка теоретичних засад криміналістичної техніки, тактики та методики розслідування окремих видів злочинів.

Дослідження у сфері криміналістичної техніки презентовані новітніми розробками проблем фіксації доказової інформації, удосконаленням методів судової фотографії та відеозапису, техніко-криміналістичного дослідження документів, ідентифікації особи за ознаками зовнішності та ін. Викладачі кафедри беруть участь у розробці науково-технічних засобів, сприяють оснащенню технічними засобами. Окремі професори та доценти кафедри криміналістики проводять складні судово-експертні дослідження за зверненнями органів МВС, СБУ, прокуратури та суду, надають необхідну консультативну допомогу.

Напрямками наукових досліджень у сфері криміналістичної тактики є розробка проблем пізнання у розслідуванні злочинів, теорії конструювання криміналістичних версій, організації та планування розслідування. До проблем, що розробляються, належать теоретичні основи оптимізації слідчих дій та тактичних операцій. Здійснюється типізація засобів криміналістичної тактики.

Співробітники кафедри криміналістики працюють над створенням нових криміналістичних методик. Колектив кафедри працює, зокрема, над формуванням методик розслідування тяжких насильницьких злочинів, злочинів у сфері економіки та злочинів корупційної спрямованості.

Представники кафедри криміналістики брали участь у розробці та формулюванні пропозицій та зауважень до проектів Кримінального процесуального кодексу України, до проектів законів України: «Про боротьбу з тероризмом», «Про боротьбу з корупцією», «Про організаційно-правові засади боротьби з організованою злочинністю», «Про боротьбу з економічною злочинністю», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про міліцію», «Про судову експертизу», «Про зброю», «Про дактилоскопію», «Про протидію корупції в Україні».

Викладачі кафедри криміналістики беруть активну участь у науково-практичних конференціях та семінарах. Важливим досягненням є проведення на базі кафедри криміналістики спеціалізованих міжнародних науково-практичних конференцій «Теорія та практика судової експертизи та криміналістики» (2002), «Актуальні проблеми криміналістики» (2003), «Криминалістика ХХІ століття» (2010) та інші.

На кафедрі функціонує студентський науковий гурток та 3 проблемні лабораторії (керівник гуртка – професор В. Ю. Шепітько). Студенти-гуртківці отримують теоретичні знання та навички з криміналістики. Наукові доповіді відзначалися на різноманітних конкурсах студентських наукових праць. Студенти-гуртківці беруть активну участь у студентських наукових конференціях, багато з них мають опубліковані тези наукових доповідей.